Євген
Машиніст тепловоза на шахті
Євген пішов захищати рідну землю 5 березня 2022 року. До цього працював машиністом тепловоза на вугледобувному підприємстві. Цілодобово доставляв вугілля з шахт Західного Донбасу, аби в оселях українців були світло та тепло.
Побував на різних напрямках фронту, в найгарячіших точках. Якийсь час ремонтував військову техніку, був й координатором артилерії, бачив війну в багатьох її проявах, гнав ворога з рідної країни. А 5 вересня отримав серйозне поранення, і зараз відновлює здоров’я.
Коли був на передовій, каже, то було справжнє пекло.
«Там дізнався, яка вона сьогоднішня сучасна війна. Хата, де ми облаштувались, повсякчас здригалась від обстрілів. Орки били з усього, з чого тільки можливо. Про сон можна було забути. Але організм людини так влаштований, що рано чи пізно треба відпочити. І ти лежиш, засинаєш хоч на п’ять хвилин в одязі, у касці, броніку, берцях… Бо не знаєш, що трапиться наступної секунди, треба бути напоготові. Але ми знаємо заради кого та чого ми там. Все це нiщо порiвняно з нашою мотивацiєю. Ми вистоїмо, виженемо окупантiв з нашої землi»,
– згадує залізничник.
Євген багато розповідає про Донеччину, де отримав поранення, називає її «веселим місцем».
Каже, там орки постійно намагались прорвати позиції українських військових. Били без зупину по місту, по териконах. Одного дня, коли Євген з побратимами повертались із зачистки, їх на асфальтованій дорозі накрив міномет.
«Мені вже зробили шість операцій, в нозі третій місяць спеціальний апарат для зростання кісток. Але як прийду в норму, знов піду на фронт»,
– каже чоловік.
Євген говорить, що важливо, аби люди евакуювалися з місць, де тривають активні бойові дії.
«Там, де є рашисти та наші мирні люди, присутність мешканців дуже заважає військовим. Бо якби наших людей не було поруч з орками, ми б накривали їх постійно, та скоріше б вибили з наших територій».
Після війни, вважає Євген, вже ніколи не буде, як раніше. Особливо не просто буде тим, хто втратив роботу, дім, близьких. Все, що зараз відбувається в нашій країні, впливає на всіх:
«Нам важко зараз, і важко буде після війни. Але кожному українцю треба бути сильним, триматися, робити все від них залежне заради нашого мирного майбутнього. Треба дивитись в майбутнє з надією, вірою, що рано чи пізно це все скінчиться, бо правда на нашому боці. І Україна переможе, бо це остання битва, в якій ми нарешті виборемо свою незалежність!».