Illustration

Василь

Машиніст екскаватора

Понад 20 років в компанії. Працює оператором екскаватору. Знає та любить свою справу й, як кажуть його колеги, «робить її філігранно». З самого початку війни допомагає усувати пошкодження кабельних електромереж, щоб у домівках містян було світло. Безпосередній початок широкомасштабної агресії росії зустрів на роботі. Якраз добігала його зміна. Повернувшись додому, вивіз родину подалі від Києва у безпечне місце та знову став до роботи. Як виявилось, він буд одним з небагатьох екскаваторників, яким вдалося тоді дістатися до робочого місця. Багато його колег вже опинилися в окупації або фізично не мали можливість доїхати. 
Робота в умовах бойових дій додавала свою специфіку. Зокрема потрібно було використовувати менше світла, щоб у темну пору доби не видавати позицій, а також працювати у супроводі та тісній співпраці з ЗСУ. 

«Часто доводилося ремонтувати кабелі під акомпанемент вибухів та пострілів, які лунали зовсім поряд. Було страшно але ми робили свою справу, бо цивільним та військовим потрібне було світло»,

 – пригадує Василь. 

Мріє про закінчення війни. Вірить, що у ворога таки закінчяться ракети й ми відбудуємо усе зруйноване. Навіть зробимо краще ніж було. Й Василь сподівається, як він каже, «докласти до цього ківш свого екскаватора».