Володимир
Менеджер по взаємодії з місцевою владою
Щоденна робота Володимира направлена на сприяння розвитку шахтарських громад Західного Донбасу. За його участі реалізовані чимало проєктів з благоустрою, у сфері освіти, оздоровлення. Вони втілювався у життя в тісній співпраці з жителями цих громад - працівниками вуглевидобувного об’єднання, місцевих бюджетних організацій, усіх, хто зацікавлений в покращенні життя у рідній громаді, у взаємодії з керівниками різних ланок, службовцями, з представниками місцевої влади. З 24 лютого багато мирних планів Володимира та його однодумців поставлені на паузу. Але він вірить, що після Перемоги активний розвиток шахтарських громад буде поновлено. У березні Володимир, разом з колегами, представниками громад, з якими співпрацює всі роки роботи в компанії, як волонтер та старший групи їздив рятувати дітей, жінок та літних людей з Маріуполя. Цей евакуаційний рейс відбувся саме тоді, коли російські війська не припиняли перетворювати місто у моря на порох. Евакуаційна «подорож» тривала дев’ять довгих діб.
«Час тоді застиг… Бо на одному з блок-постів нас затримали орки і відправили до СІЗО. Там, здавалось, ми знаходимось цілу вічність… Відпустили лише коли переконались, що ми волонтери, – розповідає Володимир Моргун. – Чи міг я не їхати? Ні. До вуглевидобувної компанії я 23 роки пропрацював у правоохоронних органах і вважаю, що захист всіх, хто цього потребує, у мене в крові. З 24 лютого кожен українець робить усе задля нашої перемоги. Хтось пішов до лав ЗСУ й боронить нашу державу, хтось волонтерить – допомагає військовим, вимушеним переселенцям, хтось продовжує працювати в тилу, підтримує економіку країни».
Через неймовірні випробування та перепони Володимиру разом з командою водіїв вдалося вивезти у безпечне місце тисячі маріупольців. В цілому, їх колона з більш ніж 50 автобусів з різних куточків України евакуювала понад три тисячі українців до безпечних територій.
«Я дуже щасливий, що нам це вдалося, все було недаремно. А після того ще якийсь час мені телефонували ті, кого ми врятували, дякували, розповідали де і як розмістилися. Й від того було тепло на душі…», – констатує чоловік.
Володимир вірить, що війна закінчиться нашою перемогою. І перше, що він планує зробили після звістки про це – зібратися великим колом рідних та близьких, відсвяткувати.
«А потім – в мене багато відкладених й зовсім нових планів для наших громад. І я стовідсотково повернусь до своєї мирної роботи. Відновимо розвиток наших територій, зробимо наше сьогодення та майбутнє – яскравим, комфортним, щасливим!», – запевняє Володимир.