Владислав Горянець

Водій автобази

Владислав у мирному житті був водієм вантажного МАЗу. Він любив свою справу і техніка, нібито, відповідала йому взаємністю – слухалась і майже не «капризувала». Чоловік розповідав друзям, що дорога наповнює його енергією і він дуже цінує, що у тонах вугілля, що видобувають шахтарі підприємства, є частинка і його праці.
Завжди привітний, виважений і спокійний, він наповнював спокоєм і миром весь простір навколо себе. Колеги згадують, що поруч із ним простіше було долати складності, з'являлась впевненість, що проблеми обов’язково вирішаться і все буде гаразд.
Ще у 2014 році, коли росіяни вперше зазіхнули на територію України, Владислав пішов служити в АТО. Потім були декілька років мирної праці. Та наприкінці лютого 2022-го, коли загарбники здійснили повномасштабний напад на країну, він без вагань повернувся на передову. 
Його життя трагічно обірвалося 24 квітня цього року в бою на Донеччині. Владислав назавжди залишиться у пам’яті рідних і близьких 28-річним хлопцем, справжнім сином своєї Батьківщини, добрим товаришем, люблячим сином і вірним другом.