Денис Вахмістров

Гірничий майстер видобувної дільниці шахти

Денис виріс у гірничій династії і працював шахтарем майже 20 років. Він народився у Киргизії, але саме Україну вважав своєю справжньою Батьківщиною.
За роки професійної діяльності подолав шлях від горноробочого до гірничого майстра видобувної дільниці шахти. Вкладав в улюблену справу душу і серце. Товариші поважали його за легку вдачу та принциповість у професійних питаннях, знали, що на нього можна покластися. Він завжди знаходив спільну мову з людьми, тому очолював виробничу ланку, призначався помічником начальника дільниці. Та на початку 2020 року він вирішив проявити свої здібності у військовій царині і боронити нашу країну від загарбників у лавах Збройних сил України.
Рідні згадують, що він ніби-то передчував, що війна близько, тож віддавав військовій підготовці максимум уваги і сил. Та ніхто навіть не міг уявити, якими підступними будуть загарбники на нашій землі. 
Денис загинув на Харківщині на другий день повномасштабного вторгнення, коли танкову бригаду, у якій він служив, росіяни обстріляли з системи залпового вогню Град. Його життя обірвалося у 40 років. Без батька опинилися 16-річна дочка Аня та 11-річний синочок Гліб. Дружина Наталія, з якою вони прожили понад 17 років, не може стримати сліз при згадці про коханого чоловіка. А в пам’яті колег він залишився вірним товаришем, справжнім гірником, майстром своєї справи і героєм, що боронив незалежність України. 
За наказом президента України молодший сержант Денис посмертно нагороджений орденом «За мужність» третього ступеня.