Незважаючи на молодий вік, вже має величезний досвід роботи в умовах бойових дій. 24 лютого саме закінчувалася його зміна. Він міг залишитися в Києві, але під загрозою залишалася родина в Микуличах, що саме обступили російськи окупанти та звідти гатили по Ірпеню, Бучі та Гостомелю. Тому він доправив сім’ю в безпечне місце і потім повернувся до Києва та став до роботи.
«На початку березня розпочалася моя найдовша в житті зміна. Вона тривала понад місяць. Разом із хлопцями ремонтували пошкоджені кабелі. Бувало, що виконували і по п’ять ремонтів за ніч. Адже не можна було допустити, щоб Київ залишався без світла. А коли ворога від столиці відігнали, допомагали відновлювати мережі колегам в області», – розповідає Ігор.
Він ніколи раніше не міг навіть уявити, що доведеться працювати під звуки сирени, гармат та автоматних черг. Але працюватиме за будь-яких умов, якщо це буде потрібно для перемоги над ворогом. На це не в останню чергу надихає підтримка та вдячність військових і простих перехожих, що бачать їх роботу. Вірить у швидку перемогу України та мріє разом із родиною побувати в українському Криму.