В компанії працює трохи більше п’яти років. За це час довелося навчитися працювати разом з військовими, поряд із лінією розмежування, а також в так званій «сірій зоні», що на Донеччині.
З початку війни роботи у Дмитра побільшало й вона стала небезпечнішою. Ворожі обстріли спричиняють значні руйнування електромережі, яку доводиться відновлювати.
«У нас дуже складна ситуація. Доводиться постійно виїжджати на відновлення пошкоджених обстрілами високовольтних мереж, які живлять прифронтові села та міста. Лише за три дні наша бригада чотири рази побувала під обстрілами», – розповідає Дмитро.
Дмитро сам також живе в прифронтовому містечку. То ж не на словах знає, що таке повертатися додому де є світло та тепло, де чекають рідні люди. Разом з дружиною не хоче нікуди виїжджати. Залишається та працює щоб у людей було світло.
Мріє, щоб якомога швидше скінчилася війна, щоб було мирне небо та тиша.