В 22 роки пан Василь став енергетиком. Цього року 50-ти річний ювілей його роботи на ТЕЦ.
День у день він трудиться в електроцеху, а нині - обіймає посаду начальника цеху. Його цех відповідає за безперебійну роботу трансформаторів, генераторів, освітлення, зв’язок тощо. Василь зізнається: війна пошматувала йому серце.
«Я народився в росії, у Курській області, тож до останнього не вірив, що росіяни підуть відбирати українську землю. Геть не думав! На зло ворогу ми продовжуємо тримати наш фронт критичної інфраструктури та віримо, що зовсім скоро Переможемо ту нечисть, яка прийшла на нашу землю!»
Василь на станції щодня - з 24 лютого й до тепер. Каже, що для себе зробив вибір: буде тут до Перемоги. Винятком стане лише зустріч з рідними дівчатками, які вимушені ховатися від війни на Закарпатті.