Володимир
диспетчер оперативно-диспетчерського центру
Загалом в компанії вже понад 20 років. Перший місяць війни пропрацював електромонтером. Хоча обіймає посаду диспетчера. Сам запропонував таку допомогу адже більшість працівників Вишгородського району були заблоковані на окупованій території. До того ж робота для нього знайома. 8 років пропрацював саме електромонтером. То ж разом з колегами ремонтували мережі Вишгородського району, паралельно «вивчаючи» як виглядають російськи «Точки-У» та вибухи «Градів».
«Мабуть ніколи в житті не забуду мінометний обстріл під Лютіжом. Ми саме відновлювали там лінію. Аж раптом почалося. Серія вибухів, коротка перерва й знову вибухи. Від несподіванки ми наче «влипли» в стіну чийогось гаражу, яка стала на той момент нашим прихистком. Також потрапляли під обстріл з військовими й разом переховувалися в бетонних плитах. Сьогодні, коли згадую, навіть не віриться, що все те відбувалося саме зі мною»,– пригадує Володимир.
З 24 березня Володимир повернувся до своєї диспетчерської справи – керування електромережами Вишгородського району. Він поки навіть не замислюється, що робитиме після перемоги. Лише хоче щоб скоріше повернулося мирне життя й наша країна була звільнена від ворога. Хоча у бесіді зазначає, що було б непогано зустрітися з колегою з Донеччини, разом з яким вчився в учбовому центрі, запросити один одного в гості. Саме це свідчило б, що війна скінчилася, а Донбас і країна вільні.